Одним із ключових показників, що широко використовується в усьому світі для оцінки роботи дослідників і наукових колективів, є індекс цитування. Оцінити вплив вченого або організації на світову науку, визначити якість проведених наукових досліджень дають можливість статистичні дані показників Science Citation Index (SCI) та Journal Citation Reports (JCR), що випускаються Institute for Scientific Information (ISI) Філадельфія, США.
Індекс цитування (Science Citation Index, – SCI), система Філадельфійського інституту наукової інформації, в основу якої покладені зв'язки між документами по прямих, зворотних і перехресних посиланнях (цитуванню).
Система для обчислення SCI (або його інтернет-версія ISI Web of Knowledge) містить бібліографічні описи всіх статей з наукових журналів, що входять до переліку JCR, і висвітлює в основному публікації з фундаментальних галузей науки в провідних міжнародних і національних журналах. Структура індексу цитування дозволяє йому виконувати досить широкий спектр функцій, головними з яких є наступні:
- інформаційний пошук для обслуговування індивідуальних дослідників і наукових організацій;
- використання зв'язків між публікаціями для виявлення структури галузей науки, спостереження і прогнозування їхнього розвитку;
- оцінка якості публікацій та їхніх авторів науковим співтовариством.
JCR (Journal Citation Reports) – бібліометричний довідником, у якому дається повна і різноманітна статистика цитування наукових журналів, що включає широкий спектр показників використання журналів ученими різних країн.
Імпакт-фактор – показник цитуємості журналів, визначає інформаційну значимість наукових журналів. На сьогоднішній день визнано, що імпакт-фактор журналові є одним з формальних критеріїв, по якому можна порівнювати рівень наукових досліджень у близьких галузях знань. При присудженні грантів, висуванні на наукові премії (включаючи Нобелівську) експерти неодмінно звертають увагу на наявність у здобувача публікацій у журналах, охоплюваних JCR.
Імпакт-фактор (показник впливу журналу) розраховується як відношення числа посилань, що одержав журнал у поточному році на статті, опубліковані в цьому журналі в попередні два роки, до числа статей, опублікованих у цьому журналі в ці ж два попередні роки.
Таким чином, імпакт-фактор є мірою, що визначає частоту, з якою цитується середньоцитуєма стаття журналу.
Використання імпакт-фактора в якості критерія для оцінки журналові ґрунтується на припущенні, що журнал, який публікує значне число статей, на які активно посилаються інші вчені, заслуговує на особливу увагу. При цьому мається на увазі, що чим вище значення імпакт-фактора, тім вище наукова цінність, авторитетність журналові.
У комплекті JCR за 2000 рік знаходяться відомості про імпакт-фактори 5684 наукових журналів.
SCOPUS – бібліографічна і реферативна база даних та інструмент для відстеження цитованості статей, опублікованих у наукових виданнях. Індексує 18000 назв наукових видань з технічних, медичних та гуманітарних наук 5000 видавців. База даних індексує наукові журнали, матеріали конференцій та серійні книжкові видання. Розробником та власником SCOPUS є видавнича корпорація Elsevier. База даних доступна на умовах передплати через веб-інтерфейс. Пошуковий апарат SCOPUS інтегрований з пошуковою системою Scirus для пошуку веб-сторінок та патентною базою даних.
База даних SCOPUS позиціонується видавничою корпорацією Elsevier як найбільша у світі універсальна реферативна база даних з можливостями відстеження наукової цитованості публікацій. Станом на 2009 р. SCOPUS включає 38 млн. записів наукових публікацій, в тому числі, 19 млн. записів ресурсів, опублікованих після 1996 р., зі списками пристатейної бібліографії.
База даних SCOPUS у багатьох країнах є одним з головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оціночних досліджень на державному та корпоративному рівні.
Проекти щодо використання наукометричної бази даних Scopus для оцінки наукового потенціалу держави в цілому та окремих суб’єктів наукової діяльності в Україні на рівні вищих органів державної влади почалися у 2009 р.
10 червня 2009 р. Президія НАН України ухвалила рішення щодо розгортання системи постійного моніторингу наукового потенціалу суб’єктів наукової діяльності України за показниками бази даних Scopus. Реалізація даного завдання була покладена на Національну бібліотеку України імені В.І. Вернадського.
24 грудня 2009 р. рішенням колегії Міністерства освіти і науки України показник «Кількість публікацій у наукометричній міжнародній базі даних Scopus» був ухвалений у якості одного з показників оцінки результативності наукової та науково-технічної діяльності вищих навчальних закладів.
- Журнали з переліку JCR з найвищим імпакт-фактором (за галузями знань) -
http://www.sciencegateway.org/rank/index.html
- Перелік журналів для розрахунку SCI -
http://www.thomsonscientific.com/cgi-bin/jrnlst/jlresults.cgi?PC=K
- Перелік журналів бази даних Scopus за напрями наукової діяльності ЧДУ імені Петра Могили -
http://www.kma.mk.ua/uploads/file/Science/SCOPUS_journal.pdf
Рейтинг країн за цитуваннями наукових праць за останні десять років:
1. США
2. Англія
3. Німеччина (726850 праць – 7692444 посилання – 10,58 посилання на одну працю)
18. Росія
25. Польща
41. Україна (42490 праць – 130500 посилань – 3,07 посилання на одну працю)
В розділі «Математика»:
1. США
2. Франція
3. Німеччина (17915 праць — 58222 посилання — 3,25 посилання на одну працю)
11. Росія
15. Польща
36. Україна (1812 праць — 3155 посилань 1,74 посилання на одну працю)
| «Фізика» 6. Росія 14. Польща 26. Україна | «Хімія» 14. Росія 17. Польща 36. Україна | «Молекулярна біологія і генетика» 20. Росія 27. Польща 49. Україна | «Інформатика». 25. Польща 28. Росія 55. Україна |
Рейтинг наукових організацій та університетів за цитуваннями з усіх дисциплін:
1. Harvard University (США)
2. University of Texas (США)
3. Товариство ім.Макса Планка
47. Російська академія наук
252. Московський державний університет
264. Польська академія наук
343. Universitat Autonoma de Barcelona (Іспанія)
536. Universidad de Chile (Чилі)
548. Словацька академія наук
607. Болгарська академія наук
667. Національна академія наук України (єдиний представник України, який потрапив у список понад 3 тис. установ світу)
| «Фізика» 1. Товариство ім.Макса Планка 5. Російська академія наук 102. Польська академія наук 306. Національна академія наук України | «Хімія» 1. Товариство ім. Макса Планка 7. Російська академія наук 56. Польська академія наук 336. Національна академія наук України |