Школа з історичного краєзнавства започаткована ще у 1992 р., коли була відкрита на історичному факультеті МДПІ аспірантура зі спеціальності 07.00.01 – історія України. Значним поштовхом до краєзнавчих досліджень стало утворення у 1994 р. Регіонального центру Інституту історії НАН України з проблем Нижнього Подніпров’я і Побужжя на громадських засадах при МДПІ. З переходом проф. П.М. Тригуба на роботу до МФ НаУКМА робота центру зосередилась на кафедрі соціально-економічних наук (пізніше – кафедрах історії та філософії, міжнародних відносин, історії та філософії, міжнародних відносин та історії МДГУ ім. Петра Могили), а також на кафедрі історії України МДУ ім. В.О.Сухомлинського.
Регіональний Центр дослідження історії Нижнього Подніпров”я та Побужжя Інституту історії України НАН України є координатором історико-краєзнавчих досліджень на Миколаївщині і співпрацює з обласним краєзнавчим музеєм, музеєм історії суднобудування, художнім музеєм, обласним державним архівом, науковцями миколаївських вузів.
За роки своєї діяльності (1996-2007 рр), яка проходила згідно перспективних планів, члени Регіонального Центру доклали чимало зусиль для розширення тематики краєзнавчих студій. Започатковано нові сторінки з історії національно-культурного та релігійного життя регіону, масових репресій та голоду на Миколаївщині. Спільно з Інститутом історії України НАНУ, Інститутом археології НАНУ, Центром дослідження історії українського козацтва НАНУ за участю 30 провідних фахівців історії Південної України з м. Чернігова, Запоріжжя, Сімферополя, Одеси, Херсона, Кіровограда, Донецька, Миколаєва у 1998 році підготовлено і опубліковано збірку наукових праць "Південна Україна: проблеми історичних досліджень”.
Краєзнавча тема є провідною у дисертаційних дослідженнях, які виконуються аспірантами і магістрантами кафедр історичного факультету МДУ ім. В.О.Сухомлинського, Миколаївського інституту Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова, Чорноморського державного університету ім. П.Могили (проф. Тригуб П.М., Станко В.Н., Шитюк М.М., Шевченко Н.В.). Це культурно-просвітницькі установи Півдня України у 20-30 рр., політика українізації на Півдні України у 20-30 рр., українські національні формування на Півдні України, економічна діяльність Херсонського земства у 1866-1917 рр., історія Херсонської єпархії у 1775-1918 рр., діяльність органів міського самоврядування Півдня України в галузі міського господарства у кінці ХVШ - середині ХІХ ст., адміралтейські поселення на Миколаївщині у кінці ХVШ - середині ХІХ ст., Миколаївське і Севастопольське військове губернаторство у 1805-1900 рр.
Краєзнавча тема є провідною у дослідженнях здобувачів ступеня кандидата історичних наук, які закріплені за кафедрою історії України Миколаївського державного університету ім.В.О.Сухомлинського: "Преса Миколаївщини на початку ХХ століття” (Котенко О.В.); "Голод 1921-1923 років на Півдні України” (Цвілинюк О.М.); "Господарство колоністів в системі аграрного комплексу Півдня України ІІ половина ХІХ – початок ХХ ст.” (Хрящевська Л.М.). Цього року захищені дисертації здобувачів: "Колективізація і голодомор 1932-1933 років на Півдні України” (Бахтін А.М.) та "Репресії проти військовослужбовців в 20-50-ті роки” (Ніколаєв І.Є.), "Розкол в українському православ’ї у 1921-1930 рр. (на матеріалах Півдня України)” (Балягузова О.Ю).
На сьогодні краєзнавчими дослідженнями під керівництвом П.М. Тригуба займається 21 особа. Захистили кандидатські дисертації Ф.І. Кокошко, В.А. Пархоменко, О.П. Тригуб, В.О. Стремецька, Л.Л. Левченко, І.С. Міронова, О.О. Федорчук, О.В. Господаренко, О.В. Серединський, Т.М. Пронь, О.Ю. Балягузова, Ю.В. Василевич, рекомендована до захисту О.В. Кульчицька.
Згідно з планом роботи на 2000-2005 роки колектив Центру працював над темами:
1. "Голод – геноцид 1932-1933 років на території Миколаївщини” – керівник теми професор М.М. Шитюк.
По темі опубліковано збірник і ряд статей, проведено круглий стіл: "Голод – геноцид 1932-1933 років на території Миколаївщини” і всеукраїнську наукову конференцію "Селянство Півдня України: історія і сучасність”.
2. "Миколаївщина в роки Другої Світової війни” – керівник теми прфесор М.М. Шитюк.
Редакційна колегія у складі голови – Гаркуша О.М., заступника Шклярского Ю.О., відповідального секретаря – проф. М.М. Шитюка та викладачів історичного факультету (Цимбал Л.М., Соболь П.І., Захарченко О.О., Багмет М.О., Котляр Ю.В., Хаєцький О.П., Кондрашов В.Ф.) рішенням Облдержадміністрації від 1 листопада 2003 року працювала над збірником наукових статей та архівних матеріалів "Миколаївщина в роки Другої Світової війни: очима істориків, очевидців, мовою архівних документів” (до 60-річчя з дня визволення Миколаївщини від німецько-румунських окупантів), яка побачила світ у 2005 році.
3. "Історія історичного факультету МДУ” – керівник теми доцент кафедри спеціальних історичних дисциплін О.П. Хаєцький.
Підготовлений і опублікований розділ колективної монографії "Нариси з історії МДУ” (до 90-річчя з дня заснування).
Нині доцент О.П. Хаєцький керує пошуковою групою студентів, які досліджують маловідомі сторінки історії історичного факультету, зокрема факт існування факультету в 30-х роках ХХ ст.
У 2002 році колективом викладачів миколаївських вузів і краєзнавців підготовлений і опублікований збірник "Миколаївщина: літопис історичних подій”, який отримало обласну культорологічну премію ім. М.М. Аркаса. У 2004 році з ініціативи Регіонального Центру і за підтримки облдержадміністрації до 60-річчя визволення Миколаївщини від німецько-фашистських загарбників опубліковано колективну монографію "Миколаївщина у роки Великої Вітчизняної війни (1941-1944 рр.)”.
Представниками школи та її керівником за час її існування видані навчальний посібник з історії Миколаївщини, 6 монографій, близько 500 статей у різних виданнях загальним обсягом біля 290 др. ар. Фактично краєзнавчій тематиці присвячені випуски "Наукових праць ЧДУ ім. Петра Могили. Серія історична”, які видаються двічі на рік.
Кандидати наук, доценти О.П. Тригуб та І.С. Міронова обрали теми докторських дисертацій і активно працюють над ними.
На сучасному етапі духовного відродження незалежної України, як наголошується в указі Президента "Про заходи щодо підтримки краєзнавчого руху в Україні” від 23 січня 2001 року та у "Програмі розвитку краєзнавства на період до 2010 року”, невід’ємною складовою громадського руху і наукових досліджень є історичне краєзнавство, спрямоване на відродження духовності, історичної пам’яті, формування національного патріотизму, відповідальність за збереження історико-культурного надбання.
Міністерством освіти і науки України і Академією педагогічних наук проводиться робота з розроблення основ науково-методичного забезпечення викладання краєзнавства у вузах професійно-технічних та загальноосвітніх навчальних закладах. На природничих, історичних, філологічних, музейно-педагогічних факультетах педагогічних університетів ведеться підготовка фахівців зі спеціальності вчителя і організатора позакласної роботи туристично-краєзнавчого напрямку.
Однак у згаданих постановах констатується невідповідність інформаційного забезпечення краєзнавства як галузі науки. Метою "Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року” є активізація наукової діяльності, спрямованої на розвиток краєзнавства, залучення широкої громадскості до національної, культурної спадщини, здійснення науково-організаційних і видавничих заходів. Серед цього пріоритетним у 2003-2006 рр. є відкриття кафедр краєзнавства у вузах, розробка програми курсу "Краєзнавство”, створення наукових підрозділів регіональних досліджень з краєзнавства при історичних факультетах, підготовка навчальних посібників з курсу "Краєзнавство” для вузів і середніх навчальних закладів, довідників "Музеї та заповідники України”.
На історичному факультеті МДУ ім. В.О.Сухомлинського з 2002 року відкрито нову спеціалізацію "Історія і географія. Туристично-краєзнавча робота”. Студенти цієї спеціалізації готується як фахівці з вивчення, пропаганди, захисту та експлуатації пам’яток історії та культури. В навчальному плані цієї спеціалізації передбачені курси "Історія рідного краю”, "Методика туристично-екскурсійної роботи”. Однак відсутні як програма з історії рідного краю для студентів цієї спеціалізації , так і навчальний посібник.
У 2004 році створено навчальну археологічну лабораторію (проф. Станко В.Н., проф. Гребенніков Ю.С.). У 2005 році за ініціативи членів археологічної лабораторії МДУ та громадського фонду "Місцевий регіон” підготовлений перший відеофільм із серії "Миколаївщина: історія і сучасність”: "Археологічні дослідження на Миколаївщині” (д.і.н., проф. кафедри історії України Станко В.Н., проф. кафедри всесвітньої історії Гребенніков Ю.С.).
З 1 вересня 2007 року у Чорноморському державному університеті ім. П.Могили на факультеті політичних наук розпочата підготовка фахівців зі спеціальності 6020302 – історія за освітньо-кваліфікаційним рівнем "бакалавр”, яка передбачає викладання серії спецкурсів з історії рідного краю, проходження студентами навчальних практик з курсу архівознавства та музеєзнавства на базі обласного краєзнавчого музею та державного архіву Миколаївської області. Кафедри історії (зав. кафедри д.і.н., проф. Котляр Ю.В.) та всесвітньої історії (зав. кафедри д.і.н., проф. Пронь С.В.) обрали комплексну наукову тему "Північне Причорномор’я у контексті світової історії: від давнини до сучасності”. Тому за ініціативи декана факультету політичних наук МДГУ ім. П.Могили Шевченко Н.В. створено творчу групу істориків-краєзнавців для підготовки мультимедійного посібника "Миколаївщина: історія і сучасність”, в якому планується охарактеризувати природні умови, заселення і господарське освоєння краю, культурне життя, відобразити історію м. Миколаєва, представити галерею видатних діячів культури і науки Миколаївщини, ознайомити з фондами музеїв області. Водночас, як додаток до посібника заплановано створити путівник та відеофільм "Туристичні місця Миколаївщини”. Передбачається підготовка програми спецкурсу "Історія Миколаївщини”.
Не залишається осторонь уваги Регіонального Центру і туристично-краєзнавча робота. Миколаївська область має унікальне сполучення різних типів ландшафтно-історичних зон, у більшості з яких створені заповідники, як-то: "Гранітно-Степове Побужжя”, "Єланецький степ”, "Тілігульський лиман”, де органічно поєднуються природні ландшафти, біологічне розмаїття, археологічні та історичні пам”ятки. Особливої уваги потребує відомий у всьому світі археологічний заповідник "Ольвія”, який має статус заповідника НАН України. Члени Регіонального Центру у 2005 році підготували карто-схему основних туристичних об’єктів Миколаївщини, які потребують подальшого археологічного дослідження .
Які проблеми стоять перед миколаївською науковою школою з історичного краєзнавства?
1. Наблизити тематику досліджень до актуальних соціально-економічних, політичних і культурних потреб регіону.
2. Розробити програму курсу "Історія рідного краю. Миколаївщина” для студентів історичних факультетів університетів.
3. Підготувати мультимедійний посібник "Історія Миколаївщини” для студентів вузів та учнів загальноовітніх середніх шкіл Миколаївської області.
4. Укласти путівник "Миколаївщина туристична”.
5. Взяти активну участь у виданні матеріалів "Реабілітовані історією”, у проведенні масштабних історико-краєзнавчих конференцій.
6. Більше залучити молодих кандидатів наук до роботи над докторськими дисертаціями.