Програма кандидатського іспиту з англійської мови
Кандидатський іспит з англійської мови передбачає вільне володіння чотирма основними навичками мовленнєвої діяльності (читання слухання, говоріння, письмо) та академічними навичками (участь у дискусіях, семінарах, конференціях; сприйняття лекцій, реферування; виступ з повідомленням, доповіддю; написання рефератів, есе, наукових статей).
Навички аудіювання.
Передбачається сформовані навички сприйняття й розуміння монологічних та діалогічних висловлювань носіїв мови в межах професійної та побутово-ситуативної тематики на рівні 85-90% сприйняття інформації при темпі її пред’явлення 100-120 слів на хвилину.
Навички спілкування.
Рівень навичок природно-мотивованого монологічного й діалогічного мовлення мусить відповідати темпу висловлювання близько 200-250 слів на хвилину й забезпечувати повідомлення про проблему, мету, методи та засоби дослідження, експеримент, обробку даних, висновки та інші аспекти наукової роботи.
Навички читання.
1. Мають забезпечувати вміння ознайомлюватися з тематикою наукового матеріалу та у загальних рисах давати характеристику змісту тексту (оглидове читання);
2. Вміння простежувати розвиток теми та загальну аргументацію, а також зрозуміти головні положення тексту (інформативне читання);
3. Вміння повного и точного розуміння тексту (глибинне читання) з метою забезпечення цих умінь.
Лексичний запас повинен складати не менше 3-4 тис. лексичних одиниць (в тому числі близько 1000 термінів з фаху).
Навички письма, анотування и реферування мають відповідати сучасним вимогам, які пред'являються до написання:
- доповідей та повідомлень;
- рефератів (реферат-конспект, реферат-резюме, оглядовий реферат);
- анотацій (описових, реферативних);
- документації (заявка на участь у конференції, біографія (CV), аплікаційний бланк).
Навички перекладу.
Передбачається активне використання, поряд з явищами нормативної граматики, типових для стилю наукового мовлення складних синтаксичних конструкцій, заоротів з неособовими дієслівними формами, пасивними конструкціями, багатоелементним означенням, устчених та інверсійних граматичних структур.
Граматичний матеріал, знання якого перевіряється на іспиті, становить собою морфологічну та синтаксичну структуру англійської мови:
1. Дієслово. Допоміжні, питальні, смислові дієслова.
2. Спосіб (дійсний, умовний, наказовий). Система часів.
3. Активний і пасивний стан.
4. Узгодження часів
5. Безособові форми дієслова. Дієприкметник. Інфінітив. Герундій.
6. Модальні дієслова та їх еквіваленти.
7. Умовний спосіб. Емфатичні конструкції.
8. Іменник. Множина. Присвійний відмінок.
9. Артикль.
10. Займенник.
11. Прикметник. Прислівник. Ступені їх порівняння.
12. Числівник. Кількісні та порядкові числівники. Дріб. Читання формул, дат, позначень часу.
13. Складносурядні речення.
14. Складнопідрядні речення.
15. Інверсія.
16. Найуживаніші суфікси, префікси. Основні суфікси іменників, прикметників, дієслів, прислівників.
Лексика, знання якої перевіряється під час співбесіди, має як професійний, так і загальновживаний характер за тематикою "Людина у взаємодії з оточуючим світом": "Сім'я", "Моральні цінності", "Освіта", "Робота", "Довкілля", "Життєві цінності", "Культура і мистецтво", "Подорож".
Структура кандидатського іспиту з англійської мови.
1. Читання й письмовий переклад з словником рідною мовою оригінального тексту з фаху. Обсяг 2000 друк. знаків. Виконання: 40 хвилин.
2. Письмове реферування (100-150 слів) україномовного тексту з фаху обсягом 2500 знаків. Виконання: 30 хвилин.
3. Лексико-граматичний тест
4. Співбесіда англійською мовою з питань наукового дослідження й фаху (за матеріалами наукового дослідження пошукувача/аспіранта). виконання: 15 хвилин.
ПИТАННЯ ДО КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ З ФІЛОСОФІЇ
1. Філософія. Проблема предмета філософії. Специфіка філософських проблем. Праця М.К. Мамардашвілі «Як я розумію філософію».
2. Філософія і культура. Основні функції філософії.
3. Поняття світогляду та його історичні форми. Структура світогляду. Світогляд і філософія.
4. Відношення «людина — світ» як філософсько-світоглядна проблема. Форми опанування світом: духовно-теоретична, духовно-практична, предметно-практична.
5. Міфологія як тип світогляду. Особливості світогляду давніх слов'ян.
6. Особливості релігійного світогляду. Світоглядний тагносеологічний аспекти віри. Християнство і його вплив на культуру України.
7. Наука і світогляд. Роль світогляду в науковому пізнанні.Праця В.І.Вернадського «Науковий світогляд».
8. Основні риси давньоіндійської філософії. Брахманізм, буддизм, індуїзм.
9. Філософія Давнього Китаю. Даосизм та конфуціанство.
10. Антична філософія, схожість та відмінності від «східної» філософської традиції, основні періоди розвитку. Значення античної філософії для формування європейської культури.
11. Основні проблеми філософії «досократиків». Мілетська школа (Геракліт, Парменід, піфагорейці, елеати, атомісти).
12. Софісти. Філософія Сократа та її значення для європейської культури, зокрема філософії України. Праця Платона «Апологія Сократа».
13. Філософія Платона: Теорія ідей, учення про пізнання. Праця Платона «Менон».
14. Філософія Арістотеля: основні ідеї та їх вплив на світову філософію. (Характеристика однієї з праць Арістотеля «Метафізика» або «Категорії».)
15. Особливості культури та філософії доби середньовіччя. Роль Біблії в європейській культурі. Теоцентризм. Праця Фоми Аквінського «Природнича теологія».
16. Особливості культури та філософії доби європейського Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.
17. Особливості філософії Нового часу. Емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання у Ф. Бекона і Р. Декарта.
18. Емпіризм. Англійська філософія ХVІІ – ХVІІІ ст.
19. Філософія І. Канта. Основні положення теорії пізнання. Філософія Канта і класична наука. Категоричний імператив Канта.
20. Філософія Г. Гегеля. Діалектика, принцип тотожності мислення та буття, «панлогізм», розуміння історії. Праця Г. Гегеля «Енциклопедія філософських наук. Наука логіки».
21. Філософія Л. Фейєрбаха. Ідеї філософської антропології. Вчення про релігію. Праця Л. Фейєрбаха «Сутність християнства».
22. Філософія марксизму: основні ідеї та їх вплив на світову філософію і соціальну практику. Праці К. Маркса «До критики політичної економії»; «Німецька ідеологія» (одна з них).
23. Марксистська філософія в XXст.: розробка проблем, їх оцінка та роль у суспільному бутті. Різновиди марксизму.
24. Розвиток філософії в Україні: характеристика основних етапів.
25. Особливості культури Київської Русі. Зародження філософських ідей. Значення християнства у становленні української культури. Праця Іларіона Київського «Слово про закон і благодать».
26. Філософія українського Відродження та бароко.
27. Філософія Просвітництва й романтизму в Україні (к. ХVІІІ – п. ХІХ ст.).
28. Києво-Могилянська академія як осередок української і слов'янської культури. Внесок професорів Академії у філософську культуру України.
29. Основні теми філософських пошуків Г. Сковороди. Поняття «серця» та «сродної праці». Вплив філософії Г. Сковороди на українську та російську філософію. Праця Г. Сковороди «Разговор пяти путников о истинном счастіі в жизни».
30. Соціально-філософські мотиви у творчості Тараса Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.
31. Філософія української національної ідеї (М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський, Д. Донцов).
32. Тенденції розвитку філософії в радянський період.
33. Основні ідеї російської філософії кінця XIX— початку XXст. (В.С. Соловйов, М.О. Бердяєв, П. Флоренський, Л. Шестов та ін.).
34. Релігійні течії у філософії кінця XIX—XXстоліть. Характеристика одного зі спрямувань.
35. Філософія неотомізму. Праця П. Тейяра де Шардена «Феномен людини».
36. Філософія позитивізму, етапи її розвитку. Позитивізм та розвиток науки.
37. Постпозитивістське тлумачення науки. Ідея парадигми та наукового товариства. Праця Т. Куна «Структура наукових революцій».
38. Філософія К. Поппера. Ідеї плюралізму, верифікації та фальсифікації в науці. Праця К. Поппера «Логіка і ріст наукового знання».
39. Антропологічний ренесанс у філософській думці XX століття (Шелер, Плеснер, Кассірер та ін.) Праця М. Шелера «Положення людини в космосі».
40. Діяльність як універсальний спосіб людського буття. Діяльність і культура. Структура діяльності. Проблема опредмечення і розпредмечення. Феномен відчуження.
41. Людське існування як фундаментальна проблема екзистенціальної філософії (М. Хайдеггер, К. Ясперс, А. Камю, Ж.-П. Сартр). Праця Ж.-П. Сартра «Екзистенціалізм — це гуманізм».
42. Філософська герменевтика. Проблема інтерпретації та розуміння. «Герменевтичне коло». Праця Г.-Г. Гадамера «Істина і метод».
43. Комунікативна філософія. Проблема суб'єкт-суб'єктної взаємодії (К.-О. Апель, Ю. Хабермас, М. Бубер).
44. Особливості класичної та некласичної традицій у філософії: порівняльний аналіз.
45. Діалектика. Основні історичні форми діалектики і їх місце в історії філософії.
46. Проблема свідомості (марксизм, фрейдизм, феноменологія про свідомість). Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Праця 3.Фрейда «Я і Воно».
47. Свідомість та мова. Мова в житті людини та науковій творчості. Національна мова і національна свідомість.
48. Проблема буття (Парменід, класична онтологія, «нові онтології» — Е. Гуссерль, М. Хайдеггер, Ж.-П. Сартр). Буття як повнота (тотальність).
49. Проблема субстанції в історії філософії: монізм, дуалізм, плюралізм.
50. Співвідношення матеріального та духовного в бутті людини (тлумачення в працях з релігійної філософії, марксизму, філософської антропології, комунікативної філософії).
51. Філософські категорії, їх специфіка та роль у пізнанні і людській діяльності. Наукове мислення та категорії.
52. Категорії «рух» і «спокій», «час» і «простір». Соціально-культурний та когнітивний зміст і функції перелічених категорій.
53. Категорії «кількість», «якість», «міра». Роль кількісних методів у науковому пізнанні.
54. Категорії тотожності, розрізнення, суперечності. Суперечність як джерело руху і розвитку. Соціальні суперечності.
55. Категорії «сутність» і «явище», їх соціокультурний та когнітивний зміст і функції.
56. Категорії «зміст» і «форма», організація та самоорганізація, їх соціокультурний та когнітивний зміст і функції. Праця І. Пригожина та І. Стенгерс «Порядок з хаосу».
57. Категорія заперечення (діалектичний і метафізичний зміст). Розвиток та відмирання, утвердження і заперечення як екзистенціальна та гносеологічна проблема.
58. Принципи детермінізму й індетермінізму. Категорії детермінації. Сучасна наука та детермінізм і індетермінізм.
59. Поняття пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання в класичній, некласичній та постнекласичній науці і методології.
60. Пізнання та предметно-практична діяльність. Практика як соціокультурна і гносеологічна категорія (марксизм, прагматизм).
61. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Істина і правда. Позиція фалібілізму. Істина та достовірність.
62. Проблема та гіпотеза в науковому пізнанні.
63. Чуттєве та раціональне в пізнанні. Сенсуалізм і раціоналізм в науковому пізнанні. Емоції і наукова творчість. Проблема інтуїції.
64. Поняття науки. Критерії науковості знання. Наука і псевдонаука. Соціокультурні функції науки.
65. Наука як пізнавальна система та соціальний інститут. Проблема лідера в науці. Моральна відповідальність ученого.
66. Класична, некласична та постнекласична наука (основні риси). Історичні типи наукової раціональності.
67. Наука в культурі постмодерну. Праця Ж-Ф. Ліотара «Стан постмодерну».
68. Поняття наукового методу. Методологія, метод, методика. Співвідношення філософського і наукового методів у процесі пізнання.
69. Емпіричний рівень пізнання. Форми та методи емпіричного пізнання. Поняття наукового факту й емпіричного закону.
70. Теоретичний рівень пізнання. Форми та методи теоретичного пізнання. Проблема зв’язку теоретичного й емпіричного.
71. Категорії «закон» і «хаос»у сучасній науці та культурі. Синергетика: основні філософські проблеми. Тотальність як динамічна цілісність. Праця Г. Хакена «Синергетика».
72. Соціальне буття. Основні проблеми філософії соціального буття. Духовне та матеріальне в існуванні суспільства (теософські, марксистські та інші погляди).
73. Культура як соціально-історичний феномен, спосіб буття людини. Культура і антикультура. Масова культура.
74. Проблеми типологізації історії: порівняльний аналіз (Данилевський, Маркс, Ясперс, Тойнбі); культура, цивілізація, епоха, формація як категорії соціальної філософії і філософії історії. Праця К. Ясперса «Сенс і призначення історії».
75. Культура і цінності. Національна культура і загальнолюдські цінності.
76. Поняття традиційного, індустріального та постіндустріального (інформаційного) суспільства (Д. Белл, О. Тоффлер).
77. Суб'єкти та об'єкти історії. Народ і особа в історії. Місце природних і духовних чинників в історичному процесі.
78. Конфлікти та злагода, війни та мир, революції та еволюція розвитку історії.
79. Проблеми сенсу та спрямованості історії. Основні концепції прогресу та регресу. Сутнісні риси сучасних глобалізаційних процесів.
80. Соціальна структура суспільства, особливості сучасного стану. Інтелігенція в суспільному бутті. Ідея еліти. Проблема національної еліти і її роль у житті нації.
81. Проблема свободи в історії філософії. Феномен «втечі від свободи» (Е. Фромм).
82. Поняття політики як феномену суспільного буття. Політична організація суспільства (філософські проблеми). Політична ідеологія та політичні організації в сучасній Україні.
83. Громадянське суспільство. Держава, право, людина в умовах громадянського суспільства. Проблеми формування громадянського суспільства в сучасній Україні.
84. Глобальні проблеми сучасності, їх генеза та пошуки розв'язку. Ідеї Римського клубу.
85. Опозиція «модерн — постмодерн» у культурному поступі людства. Праця П. Козловськи «Постмодерна культура».
86. Філософія суспільства. Природа суспільства у філософській традиції.
87. Основні проблеми філософії життя (А.Шопенгауер, Ф. Ніцше, В. Дільтей, О. Шпенглер).